У жовтні в Україні медики зафіксували 18 випадків дифтерії. Про це повідомляє Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я.
Із початку року медики зафіксували 5 випадків дифтерії, 5 з яких підтверджено лабораторно (в Луганській, Хмельницькій, Закарпатській, Тернопільській та Київській областях).
Станом на 1 жовтня в Україні щеплено від захворювання 59,5% дітей у віці до року і 52,3% дорослих (відсоток від кількості, передбаченої планової вакцинацією).
Всього за вказаний період щеплено лише 200 тисяч дітей у віці до року і 1,5 млн дорослих.
У Центрі громадського здоров'я зазначили, країна забезпечена дозами вакцини від дифтерії в достатній кількості у всіх регіонах.
Упродовж останніх років в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію: 2011 рік - 8 випадків (серед них - 2 дітей), 2012 - 5 (серед них - 1 дитина) 2013 - 6 (серед них - 2 дитини), 2014 року - 4 (серед них - 1 дитина), 2015 - 2 (серед них - 1 дитина), 2016 - 4 дорослих (1 - в Івано-Франківській області, 1 - в Одеській і другий Києві) 2017 - випадків захворювання на дифтерію зареєстровано не було.
Летальних випадків за цей період не було.
Для довідки:Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передавання, що характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок.
Причини дифтерії
Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб; кип’ятіння та 1%-й розчин сулеми знищують палички через 1 хвилину. Токсин, який виділяє паличка, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине під час нагрівання (+60 °С та вище), а також внаслідок дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання — від 3 до 10 днів.
Джерело інфекції — хвора людина чи носій Corynebacterium diphtheriae, які виділяють токсигенні штами збудника.
Шляхи передавання інфекціїДифтерія передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом, факторами передавання також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, у результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.
Симптоми дифтерії
Інкубаційний період дифтерії становить 2–10 днів.
Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, ступеня токсикозу та/чи обтурації дихальних шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань та приєднання вторинних інфекцій.
Захворювання на дифтерію може мати такі прояви:
біль у горлі;
підвищена температура, лихоманка;
набряк слизової оболонки ротоглотки;
наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
набряк шиї;
збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
